Логотип Паризька Культура 22 stycznia 2020
ЛЮДИ
Юзеф Чапський

НАЙВАЖЛИВІШІ ДАТИ

1896 3 квітня у Празі народився Юзеф Чапський – син Єжи та Юзефи з родини Тун. Перші свої роки провів у Прилуках, у родинній садибі неподалік Мінська.
1915 Розпочинає навчання на юридичному факультеті Петербурзького університету.
1917 Вступає у Пажеський корпус, а згодом – до 1-го Полку Крихівських Уланів.
1918 Полишає армію. Але виражає готовність продовжувати службу тільки уже без зброї. Одержує завдання віднайти полонених офіцерів з 1-го Полку Крихівських Уланів і з’ясовує, що вони розстріляні більшовиками.
1919/1920 Служить у польському бронепоїзді „Śmiały” („Сміливий”). Бере участь у Київській операції Війська Польського. Нагороджений орденом Virtuti Militari, одержує звання підпоручика. Вступає до Академії образотворчих мистецтв у Кракові.
1923 Разом із товаришами засновує мистецьку групу „капістів”.
1924 Разом із „капістами” виїздить до Парижа.
1926 Знайомиться зокрема з Андре Мальро, Франсуа Моріаком та Жаком Марітеном.
1930 Разом з „капістами” бере участь у виставці в Галереї Зак у Парижі. Подорож в Іспанію.
1931 Виставка „капістів” у Галереї Мосс у Парижі та в Польському мистецькому клубі Polonia у Варшаві.
1932 Виставка в Галереї Віньйон у Парижі. Повернення до Польщі.
1933 Працює над книжкою про Розанова, яка так ніколи й не була видана.
1935 У Парижі пише книжку про Юзефа Панкевича. Знайомиться з Чеславом Мілошем. Бере участь у виставці „Салон 35” у Познані.
1936 Виставка рисунків Чапського в ZPAP (Спілці польських митців-пластиків) у Варшаві. Виходить його книжка Józef Pankiewicz. Życie i dzieło (Юзеф Панкевич. Життя й творчість).
1938 Авторська виставка в IPS (Інституті Польського Мистецтва); також презентує свої роботи у Львові, Варшаві, Кракові та у польському павільйоні на Міжнародній виставці сучасного мистецтва у Піттсбурзі.
1939 Юзефа Чапського мобілізують та відправляють у Краків до 8-го Кавалерійського полку. 27 вересня потрапляє у полон до Червоної Армії, інтернований у Старобільському таборі військовополонених.
1940 Переведений зі Старобільського табору у Павлищев Бор, а звідти – у Грязовку.
1941 Після підписання договору Сікорського-Майського Юзефа Чапського звільняють з табору і він вступає до Армії Андерса. Тут очолює службу розшуку польських офіцерів і солдатів, що зникли у совєтських таборах.
1942 Чапський складає рапорт про пропалих безвісти польських військових. Призначений керівником Відділу пропаганди та інформації при штабі Армії Андерса. Був одним з останніх польських офіцерів, що виїхали з Совєтського Союзу до Ірану. Починає писати На нелюдській землі.
1942/1943 Проходить бойовий шлях з Іраку через Палестину і Єгипет до Італії.
1944 Італійська кампанія. Одержує звання майора і стає керівником Відділу пропаганди та культури 2-го Польського корпусу. У Бібліотеці Білого Орла виходять його Старобільські спогади.
1945/47 Очолює представництво 2-го Польського корпусу у Парижі.
1947 У червні в Римі виходить перше число „Культури”, де надрукований нарис Чапського про П'єра Боннара, написаний після його смерті.
Чапський і його сестра Марія поселяються разом з колективом „Культури”, що прибув з Італії, в Мезон-Ляфіті, у будинку на Авеню де Корней.
1948 Демобілізується з Війська Польського.
1949 Літературний Інститут видає книжку На нелюдській землі. Виходить також її переклад французькою (перекладачі: сам Чапський та Марія Аделія Богомолець).
1950 Поїздка до Канади та Сполучених Штатів з лекціями – збір коштів для „Культури”. У червні разом з Єжи Ґедройцем бере участь в інавгураційному Конгресі свободи культури в Берліні.
1950 Перша післявоєнна виставка в Галереї Мот у Женеві.
1952 Виставки у Галереї Бенезі у Парижі та Галереї Ґрабовскі у Лондоні.
1954 Разом із колективом „Культури” переїздить до будинку на Авеню де Пуасі у Мезон-Ляфіті. Виставка в Галереї Ґрабовскі у Лондоні та Галереї Бенезі у Парижі.
1955 Виставка в брюссельському Палаці красних мистецтв (Palais des Beaux-Arts). Поїздка до Південної Америки; зустріч з Вітольдом Ґомбровичом; виставка в Ріо-де-Жанейро.
1956 Виставки в Ам'єні та в Галереї Ґрабовскі у Лондоні.
1957 Виставки в Національному Музеї у Познані та в Товаристві друзів красних мистецтв (TPSP) у Кракові.
1960 Літературний Інститут видає збірку нарисів Юзефа Чапського про мистецтво Око. Виставка в Галереї Ґрабовскі у Лондоні.
1961 Виставки в Галереї Саґітаріус у Нью-Йорку та у Галереї Бенезі у Парижі.
1962 Виставка у Торонто.
1964 Виставки в Галереї Ґрабовскі у Лондоні та у Галереї Бенезі у Парижі.
1965 Зустріч з Анною Ахматовою в Парижі. Одержує премію Фундації Альфреда Южиковського.
1966 Перша публікація Вирваних сторінок – фрагментів зі щоденника, який Юзеф Чапський вів, коли був інтернований у Старобільському таборі. Виставки у Галереї Десбрір у Парижі та Галереї Мот у Женеві.
1967 Виставка у Галереї Десбрір у Парижі.
1968 Виставка в Галереї Ґрабовскі у Лондоні.
1969 У Лондоні виходить розширене видання На нелюдській землі.
1970 Виставки в Галереї Ґрабовскі у Лондоні та в Галереї Десбрір у Парижі.
1971 Ретроспективна виставка в Галереї Мот у Женеві.
1972 Літературна премія від Фундації Ґодлєвських у Цюриху. Виставка в Галереї Мот у Парижі.
1974 У Лозанні виходить монографія Муріель Вернер-Ґаґнебен про Юзефа Чапського: Чапський, рука та простір (Murielle Werner-Gagnebin, Czapski, la main et l'espace). Виставки у Галереї Лямбер у Парижі та Галереї Ґрабовскі у Лондоні. 15 листопада разом із Єжи Ґедройцем у Цюриху зустрічається Олександром Солженіцином.
1975 Виставка в Книгарні-Галереї Ґалаксі в Парижі.
1976 Виставка в Галереї Плексус Барбари і Ріхарда Ешліманнів у Шебрі.
1977 Виставки в Галереї Дедал у Женеві та в Книгарні-Галереї Ґалаксі в Парижі.
1978 Виставка в Галереї Бріянс у Парижі. Його Wspomnienia starobielskie (Старобільські спогади) виходять у Польщі в підпільному видавництві NOWa.
1982 Помирає Марія Чапська. Літературний Інститут видає збірку нарисів Чапського Tumult i widma (Сум'яття та видіння). Виставка в Галереї Бріянс у Парижі.
1983 У Польщі видавництво Znak (Знак) видає збірку есеїв Чапського Patrząc (Споглядаючи), до якої написала вступне слово й упорядкувала Йоанна Полляк.

1985 Участь в паризькому Бієнале, де Чапський презентує десять своїх картин.
1986 Краківське видавництво Oficyna Literacka видає Dzienniki, wspomnienia, relacje (Щоденники, спогади, репортажі), упорядниками збірки були Йоанна Полляк та Пйотр Клочовський. Виставка у Варшавському Архієпископському Музеї.
1990 Перше офіційне видання На нелюдській землі у Польщі (в-во Czytelnik). Виставка у Варшавському Архієпископському Музеї. Експозиція у Галереї Бюро Мистецьких Виставок у Новому Сончі. Виставка у Галереї Кардеґарда у Варшаві. Велика ретроспективна виставка в Музеї Женіш у Веве в Швейцарії. Польське видавництво Znak видає том есеїв Чапського Czytając (Читаючи), впорядкованих Яном Зелінським.
1991 Виставка “Щоденник Юзефа Чапського” в Національному Музеї у Познані.
1992 Виставка “Юзеф Чапський. Малярство з швейцарських фондів” у Національних Музеях Кракова, Познані та Варшави. Одержує звання Почесного Професора Академії красних мистецтв у Кракові.
1993 Юзеф Чапський помирає 12 січня у Мезон-Ляфіті. Похований на цвинтарі в Ле-Меніль-ле-Руа.

У написанні даного матеріалу використані розвідки Йоанни Полляк та Пйотра Клочовського

Юзеф Чапський
Teksty najważniejsze

Pełną bibliografię twórczości Józefa Czapskiego w wydawnictwach Instytutu Literackiego (pdf) znajdziesz TUTAJ

Raj utracony
           „Kultura” 1947, nr 1, s. 44
Jangi Jul. Gołębie i obłoki
           „Kultura” 1947, nr 2-3, s. 99
Groby czy skarby
           „Kultura” 1948, nr 5, s. 68
Pamięci Bernanosa
           „Kultura” 1948, nr 11, s. 49
Proust w Griazowcu
           „Kultura” 1948, nr 12, s. 25
Proust w Griazowcu (dokończenie)
           „Kultura” 1948, nr 13, s. 22
„Ja”
           „Kultura” 1949, nr 15,  s. 42
„Spowiedź dziecięcia wieku"
           „Kultura” 1949, nr 1/18, s. 3
Maritain miał rację?
           „Kultura” 1949, nr 3/20, s. 55
Kapitalny chłopak
           „Kultura” 1949, nr 7/24, s. 5
Łańcuch niewidzialny
           „Kultura” 1950, nr 6/32, s. 51
„Biada urzędnikom”
           „Kultura” 1950, nr 7-8/33-34, s. 3
„Prawie niebo”
           „Kultura” 1950, nr 9/35, s. 25
Malowane życie, malowana śmierć
           „Kultura” 1950, nr 10/36, s. 58
„Dzwonki"
           „Kultura” 1950, nr 11/37, s. 37
Czarne lusterko
           „Kultura” 1950, nr 12/38, s. 35
W Berlinie o Zjednoczonej Europie
           „Kultura” 1951, nr 9/47, s. 108
„Montagnes Russes"
           „Kultura” 1951, nr 10/48, s. 72
Łańcuszek
           „Kultura” 1952, nr 4/54, s. 3
Amerykańskie ścieżki
           „Kultura” 1955, nr 11/97, s. 61
Tumult i widma
           „Kultura” 1955, nr 12/98, s. 35
O Zygmuncie Turkiewiczu
           „Kultura” 1957, nr 4/114, s. 110
Akademia i Norwid
           „Kultura” 1958, nr 12/134, s. 129
Querido Bob
           „Kultura” 1961, nr 9/167, s. 3
Znowu Katyń
           „Kultura” 1962, nr 3/173, s. 5
Jak nie krzyczeć
           „Kultura” 1963, nr 3/185, s. 22
Czesław Straszewicz
           „Kultura” 1963, nr 10/192, s. 135
O Haupcie
           „Kultura” 1963, nr 10/192, s. 138
Głosy z daleka
           „Kultura” 1965, nr 7-8/213-214, s. 25
Wyrwane strony 1963
           „Kultura” 1966, nr 1-2/219-220, s. 3
Wyrwane strony II 1963
           „Kultura” 1966, nr 7-8/225-226, s. 47
Wyrwane strony 1965
           „Kultura” 1968, nr 4/246, s. 19
„Biej Żidow, spasaj Rassiju"
           „Kultura” 1968, nr 5/247, s. 47
„Wystrzał wśród nocy" (w zeszycie poświęconym wydarzeniom w Czechosłowacji)
           „Kultura” 1968, nr 253, s. 33
Jerzy Stempowski
           „Kultura” 1969, nr 11/266, s. 3
Dialog o Dowódcy
           „Kultura” 1970, nr 7-8/274-275, s. 15
Śmierć Mauriaca
           „Kultura” 1970, nr 10/227, s. 97
Charles de Gaulle
           „Kultura” 1970, nr 12/279, s. 3
Wyrwane strony
           „Kultura” 1970, nr 12/279, s. 103
Stanisław Vincenz
           „Kultura” 1971, nr 3/282, s. 125
Dwadzieścia pięć lat
           „Kultura” 1972, nr 7-8/298-299, s. 3
Dwie prowokacje
           „Kultura” 1972, nr 12/303 s. 3
Turkiewicz
           „Kultura” 1973, nr 3/306, s. 113
Jan Cybis
           „Kultura” 1973, nr 7-8/310-311, s. 151
Sołżenicyn
           „Kultura” 1974, nr 12/327, s. 8
Wyrwane strony
           „Kultura” 1976, nr 1-2/340-341, s. 3
Malraux
           „Kultura” 1977, nr 1-2/352-353, s. 30
Tadzik
           „Kultura” 1978, nr 6/369, s. 120
Do kraju tego...
           „Kultura” 1979, nr 7-8/382-383, s. 173
Zygmunt
           „Kultura” 1979, nr 11/386, s.5
100 picassów
           „Kultura” 1980, nr 1-2/388-389, s.167
Malarstwo polskie 1918-1939
           „Kultura” 1983, nr 4/427, s. 126
Z naprzeciwka. Wystawa polska w Centre Pompidou
           „Kultura” 1983, nr 11/434, s. 125
Chagal i Sutin
           „Kultura” 1985, nr 5/452, s. 122
Śmierć Cezanne'a
           „Kultura” 1985, nr 6/453, s. 110
Więzy nierozerwalne
           „Kultura” 1986, nr 7-8/466-467, s. 195
James Burnham (1905-1987)
           „Kultura” 1987, nr 10/486, s. 138

Rysunki Józefa Czapskiego drukowane w „Kulturze”:
Szkice z New Yorku
           „Kultura” 1950, nr 4/30, s. 78
Sześć rysunków z podróży po Stanach Zjednoczonych
           „Kultura” 1950, nr 7-8/33-34, s. 86
Rzeczy nieżywe i bez ruchu. (pierwszy rysunek w omówieniu książki Ch. Sterlinga)
          „Kultura” 1953, nr 10/72, s. 3
Rzeczy nieżywe i bez ruchu. (drugi rysunek w omówieniu książki Ch. Sterlinga)
          „Kultura” 1953, nr 10/72, s. 10
Pocztówki z rysunkami domu redakcji „Kultury” (1.)
           „Kultura” 1956, nr 2/100, s. 32
Pocztówki z rysunkami domu redakcji „Kultury” (2.)
           „Kultura” 1956, nr 2/100, s. 48
Obraz „Kawiarnia” uhonorowany Nagrodą Plastyczną „Kultury” za 1958 r.
          „Kultura”, 1958 r., nr 12/134, s. 135
„Maskota redakcji – Black” – z okazji 15-lecia pisma.
          „Kultura”, 1962 r., nr 7/177-8/178, wklejka pomiędzy stronami 216-217
„Fragment lokalu redakcji” -   okazji 15-lecia pisma.
          „Kultura”, 1962 r., nr 7/177-8/178, wklejka pomiędzy stronami 216-217
Portret Jerzego Stempowskiego w tekście poświęconym pisarzowi po jego śmierci.
           „Kultura”, 1969 r., nr 11/266, s. 5
Reklama księgarni „Libella” być może autorstwa Józefa Czapskiego
          „Kultura” 1948, nr 7, s. 158

Oświadczenie w sprawie Katynia z Archiwum ILK:

       

 

ПОВЕРНУТИСЬ НА ПОЧАТОК »