Логотип Паризька Культура 22 stycznia 2020
ЛЮДИ
Юзеф Чапський

НАЙВАЖЛИВІШІ ДАТИ

1896 3 квітня у Празі народився Юзеф Чапський – син Єжи та Юзефи з родини Тун. Перші свої роки провів у Прилуках, у родинній садибі неподалік Мінська.
1915 Розпочинає навчання на юридичному факультеті Петербурзького університету.
1917 Вступає у Пажеський корпус, а згодом – до 1-го Полку Крихівських Уланів.
1918 Полишає армію. Але виражає готовність продовжувати службу тільки уже без зброї. Одержує завдання віднайти полонених офіцерів з 1-го Полку Крихівських Уланів і з’ясовує, що вони розстріляні більшовиками.
1919/1920 Служить у польському бронепоїзді „Śmiały” („Сміливий”). Бере участь у Київській операції Війська Польського. Нагороджений орденом Virtuti Militari, одержує звання підпоручика. Вступає до Академії образотворчих мистецтв у Кракові.
1923 Разом із товаришами засновує мистецьку групу „капістів”.
1924 Разом із „капістами” виїздить до Парижа.
1926 Знайомиться зокрема з Андре Мальро, Франсуа Моріаком та Жаком Марітеном.
1930 Разом з „капістами” бере участь у виставці в Галереї Зак у Парижі. Подорож в Іспанію.
1931 Виставка „капістів” у Галереї Мосс у Парижі та в Польському мистецькому клубі Polonia у Варшаві.
1932 Виставка в Галереї Віньйон у Парижі. Повернення до Польщі.
1933 Працює над книжкою про Розанова, яка так ніколи й не була видана.
1935 У Парижі пише книжку про Юзефа Панкевича. Знайомиться з Чеславом Мілошем. Бере участь у виставці „Салон 35” у Познані.
1936 Виставка рисунків Чапського в ZPAP (Спілці польських митців-пластиків) у Варшаві. Виходить його книжка Józef Pankiewicz. Życie i dzieło (Юзеф Панкевич. Життя й творчість).
1938 Авторська виставка в IPS (Інституті Польського Мистецтва); також презентує свої роботи у Львові, Варшаві, Кракові та у польському павільйоні на Міжнародній виставці сучасного мистецтва у Піттсбурзі.
1939 Юзефа Чапського мобілізують та відправляють у Краків до 8-го Кавалерійського полку. 27 вересня потрапляє у полон до Червоної Армії, інтернований у Старобільському таборі військовополонених.
1940 Переведений зі Старобільського табору у Павлищев Бор, а звідти – у Грязовку.
1941 Після підписання договору Сікорського-Майського Юзефа Чапського звільняють з табору і він вступає до Армії Андерса. Тут очолює службу розшуку польських офіцерів і солдатів, що зникли у совєтських таборах.
1942 Чапський складає рапорт про пропалих безвісти польських військових. Призначений керівником Відділу пропаганди та інформації при штабі Армії Андерса. Був одним з останніх польських офіцерів, що виїхали з Совєтського Союзу до Ірану. Починає писати На нелюдській землі.
1942/1943 Проходить бойовий шлях з Іраку через Палестину і Єгипет до Італії.
1944 Італійська кампанія. Одержує звання майора і стає керівником Відділу пропаганди та культури 2-го Польського корпусу. У Бібліотеці Білого Орла виходять його Старобільські спогади.
1945/47 Очолює представництво 2-го Польського корпусу у Парижі.
1947 У червні в Римі виходить перше число „Культури”, де надрукований нарис Чапського про П'єра Боннара, написаний після його смерті.
Чапський і його сестра Марія поселяються разом з колективом „Культури”, що прибув з Італії, в Мезон-Ляфіті, у будинку на Авеню де Корней.
1948 Демобілізується з Війська Польського.
1949 Літературний Інститут видає книжку На нелюдській землі. Виходить також її переклад французькою (перекладачі: сам Чапський та Марія Аделія Богомолець).
1950 Поїздка до Канади та Сполучених Штатів з лекціями – збір коштів для „Культури”. У червні разом з Єжи Ґедройцем бере участь в інавгураційному Конгресі свободи культури в Берліні.
1950 Перша післявоєнна виставка в Галереї Мот у Женеві.
1952 Виставки у Галереї Бенезі у Парижі та Галереї Ґрабовскі у Лондоні.
1954 Разом із колективом „Культури” переїздить до будинку на Авеню де Пуасі у Мезон-Ляфіті. Виставка в Галереї Ґрабовскі у Лондоні та Галереї Бенезі у Парижі.
1955 Виставка в брюссельському Палаці красних мистецтв (Palais des Beaux-Arts). Поїздка до Південної Америки; зустріч з Вітольдом Ґомбровичом; виставка в Ріо-де-Жанейро.
1956 Виставки в Ам'єні та в Галереї Ґрабовскі у Лондоні.
1957 Виставки в Національному Музеї у Познані та в Товаристві друзів красних мистецтв (TPSP) у Кракові.
1960 Літературний Інститут видає збірку нарисів Юзефа Чапського про мистецтво Око. Виставка в Галереї Ґрабовскі у Лондоні.
1961 Виставки в Галереї Саґітаріус у Нью-Йорку та у Галереї Бенезі у Парижі.
1962 Виставка у Торонто.
1964 Виставки в Галереї Ґрабовскі у Лондоні та у Галереї Бенезі у Парижі.
1965 Зустріч з Анною Ахматовою в Парижі. Одержує премію Фундації Альфреда Южиковського.
1966 Перша публікація Вирваних сторінок – фрагментів зі щоденника, який Юзеф Чапський вів, коли був інтернований у Старобільському таборі. Виставки у Галереї Десбрір у Парижі та Галереї Мот у Женеві.
1967 Виставка у Галереї Десбрір у Парижі.
1968 Виставка в Галереї Ґрабовскі у Лондоні.
1969 У Лондоні виходить розширене видання На нелюдській землі.
1970 Виставки в Галереї Ґрабовскі у Лондоні та в Галереї Десбрір у Парижі.
1971 Ретроспективна виставка в Галереї Мот у Женеві.
1972 Літературна премія від Фундації Ґодлєвських у Цюриху. Виставка в Галереї Мот у Парижі.
1974 У Лозанні виходить монографія Муріель Вернер-Ґаґнебен про Юзефа Чапського: Чапський, рука та простір (Murielle Werner-Gagnebin, Czapski, la main et l'espace). Виставки у Галереї Лямбер у Парижі та Галереї Ґрабовскі у Лондоні. 15 листопада разом із Єжи Ґедройцем у Цюриху зустрічається Олександром Солженіцином.
1975 Виставка в Книгарні-Галереї Ґалаксі в Парижі.
1976 Виставка в Галереї Плексус Барбари і Ріхарда Ешліманнів у Шебрі.
1977 Виставки в Галереї Дедал у Женеві та в Книгарні-Галереї Ґалаксі в Парижі.
1978 Виставка в Галереї Бріянс у Парижі. Його Wspomnienia starobielskie (Старобільські спогади) виходять у Польщі в підпільному видавництві NOWa.
1982 Помирає Марія Чапська. Літературний Інститут видає збірку нарисів Чапського Tumult i widma (Сум'яття та видіння). Виставка в Галереї Бріянс у Парижі.
1983 У Польщі видавництво Znak (Знак) видає збірку есеїв Чапського Patrząc (Споглядаючи), до якої написала вступне слово й упорядкувала Йоанна Полляк.

1985 Участь в паризькому Бієнале, де Чапський презентує десять своїх картин.
1986 Краківське видавництво Oficyna Literacka видає Dzienniki, wspomnienia, relacje (Щоденники, спогади, репортажі), упорядниками збірки були Йоанна Полляк та Пйотр Клочовський. Виставка у Варшавському Архієпископському Музеї.
1990 Перше офіційне видання На нелюдській землі у Польщі (в-во Czytelnik). Виставка у Варшавському Архієпископському Музеї. Експозиція у Галереї Бюро Мистецьких Виставок у Новому Сончі. Виставка у Галереї Кардеґарда у Варшаві. Велика ретроспективна виставка в Музеї Женіш у Веве в Швейцарії. Польське видавництво Znak видає том есеїв Чапського Czytając (Читаючи), впорядкованих Яном Зелінським.
1991 Виставка “Щоденник Юзефа Чапського” в Національному Музеї у Познані.
1992 Виставка “Юзеф Чапський. Малярство з швейцарських фондів” у Національних Музеях Кракова, Познані та Варшави. Одержує звання Почесного Професора Академії красних мистецтв у Кракові.
1993 Юзеф Чапський помирає 12 січня у Мезон-Ляфіті. Похований на цвинтарі в Ле-Меніль-ле-Руа.

У написанні даного матеріалу використані розвідки Йоанни Полляк та Пйотра Клочовського

Piszą o Józefie Czapskim

O WYSTAWACH:
Jerzy Wolf, „Józef Czapski”
           „Arkady”, 1938, nr 4
Daniel Halevy, „Wystawa Józefa Czapskiego”
           „Kultura”1951, nr 12/50
Jarosław Przemsza, „O malarstwie Józefa Czapskiego”
           „Głos Wielkopolski” 1957, nr 162
Barbara Zbrożyna, „Malarstwo Józefa Czapskiego”
           „Trybuna Ludu”, 1957, nr 180
Joanna Guze, „Wystawa Józefa Czapskiego”
           „Nowa Kultura”, 1957, nr 29
Jerzy Olkiewicz, Malarz samotności
           „Przegląd Kulturalny” 1957, nr 30
Piotr Skrzynecki, Józef Czapski
            „Echo krakowskie”,1957, nr 193
Ignacy Witz, Malarstwo Czapskiego
            „Życie Warszawy” 1957, nr 204
Michel de Ghelderode, Józef Czapski, mój człowieczy brat
            „Zeszyty Literackie”1993, nr 44 (przedruk)
Philippe Aries, Mądrość Czapskiego
            „Zeszyty Literackie”, 1993, nr 44 (przedruk)
Konstanty A. Jeleński, Aktualność malarstwa Józefa Czapskiego
            „Zeszyty Literackie”, 1994, nr 45 (przedruk)
Stanisław Frenkiel, Malarstwo Józefa Czapskiego
            „Wiadomości” (Londyn) 1964, nr 45
Zygmunt Turkiewicz, Wystawy londyńskie
            „Kultura”, 1965, nr 4/210
Fernand Tourret, Józef Czapski
            „Prevues” 1968, nr 205
Stanisław Frenkiel, Czapski w Londynie
            „Wiadomości” (Londyn) 1974, nr 27
Joanna Polakówna, Wystawa Józefa Czapskiego
            „Więź”, 1982, nr 7
Wojciech Karpiński, Czapski na paryskim Biennale
            „Zeszyty Literackie”, 1985, nr 11
Jacek Woźniakowski, Gadanina w pracowni
            „Zeszyty Literackie”, 1993, nr 44 (przedruk fragmentu)
Andrzej Osęka, Malarstwo bez pięknego kłamstwa
            „Tygodnik Powszechny”, 1986, nr 23
Tomasz Fiałkowski, Czapski w Warszawie
            „Znak”, 1986, nr 11-12
Dorota Jarecka, Czapski w Kordegardzie
            „Gazeta Wyborcza”, 1990, nr 163
Rajmund Kalicki, Mój Czapski
            „Tygodnik Literacki”, 1990
Grzegorz Grądkowski, Świat koloru i świat zatrzymany
            „Obserwator”, 1992, nr 15
Stanisław Tabisz, Spotkanie z Czapskim
            „Czas krakowski” 1992, nr 64
Stanisław Rodziński, Spojrzenie pełne pokory
            „Tygodnik Powszechny”, 1992, nr 14
Tadeusz Nyczek, Józef Czapski – „Wielkie światło”
            „Przekrój”, 1992 nr 17
Jerzy Hanusek, Czapski raz jeszcze
            „Czas krakowski” 1992, nr 87
Anna Baranowa, Powrót Józefa Czapskiego
            „Dekada Literacka”, 1992, nr 13
Tomasz Gryglewicz, Kulturalne malarstwo Józefa Czapskiego
            „Znak”, 1992, nr 9
Agata Ławniczak, Obrazy Józefa Czapskiego
            „Nowa Europa”, 1992, nr 106
Piotr Kopszak, „Przez Polską forma pokrzywdzona woła”
           „Więź” 1992, nr 11
Joanna Boniecka, Wystawa z klucza?
           „Odra” 1992, nr 10
Joanna Sosnowska, Sztuka trwałych wartości
           „Twórczość”, 1992, nr 10
Jacek Woźniakowski, Czapski w zbiorach Boisgnelinów
           „Tygodnik Powszechny”, 1996, nr 14 (przedruk)
Barbara Ziembicka, Wkopywanie się w rzeczywistość, dwie wystawy Czapskiego w Krakowie
           „Dziennik Polski”, 1996, nr 91
Dorota Jarecka, Lekkość i trud
           „Gazeta Wyborcza” 1996, nr 116
Jacek Królak ,Czapski, Boruta
           „Res Publica”, 1996 nr 7-8

SZKICE:
Roman Kołoniecki, Przygody w kraju kolorów
           „Pion", 1938, nr 15
Jan Ulatowski, Malarstwo Józefa Czapskiego
           „Prevues", 1955, nr 47
Aleksander Jackowski, Józef Czapski
           „Przegląd artystyczny", 1957, nr 4
Jan Białostocki, Józef Czapski i tradycja
           „Przegląd artystyczny", 1957, nr 4
Murielle Werner-Gagnebin, Kadr Czapskiego
           „Zeszyty Literackie", 1994, nr 45
Murielle Werner-Gagnebin, Ręka i przestrzeń
           „Wiadomości" (Londyn), 1974, nr 14-15
Konstanty A. Jeleński, Oko i czas
           „Wiadomości" (Londyn), 1974, nr 14-15
Joanna Polakówna, Olsnienia i medytacje - o malarstwie Józefa Czapskiego
           „Zeszyty Literackie", 1985, nr 9
Bogusław Mansfeld, Znane nazwisko, nie widziane obrazy
           „Szkice" 1986, nr 4
Wojciech Karpiński, Malarstwo Czapskiego
           „Zeszyty Literackie", 1991, nr 34
Bogusław Ł. Deptuła, Malując - O Józefie Czapskim
           „Kresy", 1992, nr 11
Krystyna Czerni, Czy Józef Czapski mógłby zostać członkiem Grupy Krakowskiej?
           „Znak", 1992, nr 9
Piotr Kłoczowski, Skrawki
           „Zeszyty Literackie", 1993, nr 44
Andrzej Osęka, Kim był Czapski dla mnie i dla takich jak ja
           „Kresy", 1993, nr 16
Joanna Sosnowska, Czapski
            „Twórczość", 1994, nr 4
Janusz Marciniak, Czapski
           „Znak", 1996, nr 3
Jacek Waltoś, Sieć malarska
           „Znak", 1996, nr 3
Krystyna Zwolińska, Podróż na Wschód
           „Znak", 1996, nr 3

O KSIĄŻKACH:
Jerzy Wolff, Książka o sztuce i życiu Pankiewicza
           „Pion", 1937, nr 24
Tadeusz Szydłowski, Jozefa Pankiewicza wypowiedzi o malarstwie - na marginesie książki Józefa Czapskiego
           „Kurier Literacko-Naukowy", 1937, nr 33
Jan Ulatowski, Pankiewicz a sytuacja malarstwa (z okazji ksiażki Józefa Czapskiego o Pankiewiczu)
           „Głos Plastyków", 1938, nr 1
Przecław Smolik, Książka o Pankiewiczu
           „Ateneum", 1938, nr 2
Bogusław Mansfeld, Malować najważniejsze
           „Nowe Książki", 1993, nr 5
Grażyna Bastek, Moralność malarstwa
           „Kresy", 1993, nr 4
Konstanty A. Jeleński, Czyste malarstwo czy poetyka
           „Kultura", 1960, nr 9/155
Teresa Skórzewska, Oko widzące
           „Wiadomości" (Londyn), 1960, nr 35-36
Jerzy Wolff, OKO widziane z kraju
           „Sycyna", 1996, nr 38
Wojciech Lipowicz, Artysta i czas
           „W drodze", 1983, nr 5
Stanisław Rodziński, Pisane z paletą w ręku
           „Tygodnik Powszechny", 1983, nr 23
Janusz Marciniak, Podziemna korona
           „Dzienniki Józefa Czapskiego" - katalog wystwy, Muzeum Narodowe Poznań, 1991
Marek Klecel, Oko i pamięć Józefa Czapskiego
           „Nowe Książki", 1993, nr 5
Maria Janion, „Dziwaczny wzrost"
           „Res Publica Nowa", 1993, nr 11

TEMATY I REFLEKSJE:
Joanna Polakówna, Józefa Czapskiego pisanie o sztuce
Sztuka dwudzistolecia międzywojennego, Materiały Sesji Stowarzyszenia Historyków Sztuki
           Warszawa, PWN 1982
Andrzej Nowakowski, Homo pingens et scribens, O Józefie Czapskim
           „Znak" 1986, nr 11-12
Paweł Taranczewski, Czapski patrzy na sztukę
           „Znak" 1986, nr 11-12
Jan Zieliński, Kolejność ważności. Pomyślane jako wstęp do tomów esejów literackich Józefa Czapskiego „Czytając"
           „Twórczość", 1986, nr 8
Jarosław Krawczyk, „Procent od kontemplacji"
           „Krytyka", 1991, nr 37
Janusz Marciniak, Józef Czapski - metafizyka konieczności
           „Znak" 1992, nr 9
Wojciech Karpiński, Słowa żywe
           „Zeszyty Literackie", 1993, nr 44
Arkadiusz Bagłajewski, Kajety i dzienniki Józefa Czapskiego, w: „Czapski i krytycy, antologia tekstów"
           Lublin 1996

RELACJE:
Richard Aeschlimann, W hołdzie Józefowi Czapskiemu
           „Revizor" (Lozanna), 1975, nr 4
Konstanty A. Jeleński, Z Józefem Czapskim w Luwrze, czyli o nieodrobionym zadaniu
           „Kultura", 1976, nr 4/343, s. 2
Aldona Mickiewicz, Wieczne czuwanie
           „Tygodnik Powszechny", 1992, nr 14
Gustaw Herling-Grudziński, „Chciał nie istnieć"
           „Tygodnik Powszechny", 1993, nr 4
Andrzej Wajda, Spacery po Luwrze
           „Zeszyty Literackie", 1994, nr 45
Jeanne Hersch, Józef Czapski
           „Zeszyty Literackie", 1994, nr 45
Krzystof Jung, Ostatnie spotkania
           „Zeszyty Literackie", 1994, nr 45
Zbylut Grzywacz, Druga strona rzeki
           „Znak", 1996, nr 3

GLOSY:
Adam Michnik, Czytając
           „Zeszyty Literackie", 1986, nr 13
Maria Janion, Artysta przemienienia
           „Teksty Drugie", 1991, nr 1/2
Adam Zagajewski, Piłowanie i błysk
           „Zeszyty Literackie", 1994, nr 46

Powyższy spis został zaczerpnięty z: „Czapski i krytycy, antologia tekstów"
Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, Lublin 1996

 
PONADTO:
Czapski - numer specjalny
            „Quart" - kwartalnik Instytutu Historii Sztuki Uniwersytetu Wrocławskiego, 2013, nr 2
„Wierzyłem, że oni żyją” - rozmowa Andrzeja Wajdy z Józefem Czapskim
            „Polityka” 2007 r. z 10 września

ПОВЕРНУТИСЬ НА ПОЧАТОК »